• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Відкриті виховні заходи

Тема : «Зупинися ,людино, на мить …

І відчуй ,як Планеті болить

Мета : в доступній та цікавій формі розкрити сутність сучасних проблем

екології, сприяти нагромадженню екологічних знань; розвивати творчу

та ділову активність, готовність до екологічної діяльності;

Спонукати до збереження неповторної краси нашого рідного краю, cприяти відродженню в очах громадськості престижу культурно-природної спадщини, шани до довкілля; розкрити основні екологічні кризи, викликані ненавмисними діями людства;сформувати екологічну свідомість ; виховувати

почуття відповідальності за природу як національне багатство, основу

життя на Землі, любов, людяність, доброту, почуття патріотизму.

Мій отчий дім, де всі стежки мої

Веселками ясними перевиті,

Де у садах співають солов’ї,

Де шлях в світи лежить в пахучім житі.

Мій отчий дім, ти дав мені усе,

Моя Вкраїна піснею багата,

Ввійшла у серце співом голосним,

Як та любов, яку дарує мати.

Як не любити село своє,

Де лунає спів соловейка,

Де сині простори, де прозорі струмки,

Де зелені гаї, де красиві сади,

Де квіти цвітуть барвистим вінком,

І сонце сіяє над нашим вікном.

Спитаєте, за що? Й сама не знаю.

Люблю його дуже, та й усе.

Можливо, над ним веселка грає,

Що квітнуть яблуні і лан дзвінкий росте.

За спів пташок, за голубу блакить,

За простоту і доброту народу,

Що без труда і дня не може жить.

Бережи свою землю від різних напастей,

Від бездумних осушень, забруднень, війни.

Щоб самому у бруді отім не пропасти,

Щоб не стати потому рабом Сатани.

Ми прийшли на цю землю, щоб жити, працювати, розвиватися, творити. Але ніколи не забуваймо про те, що кожен із нас і всі ми разом узяті — невід’ємна частинка матінки — природи. Без неї ми ніщо, бо обійтися ніхто з нас не може ані без води, ані без повітря, ані без Сонця, ані без її щедрих дарів, якими вона нас годує. І не можемо ми протистояти її силі, особливо коли вирують природні стихії. Можливо саме тоді людина і відчуває свою слабкість і нестримну силу природи. Та світ навколо нас такий чарівний, таких квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватись ним та берегти цю чудову і неповторну красу, та життя нас заставляє замислитись, бо не все так добре, якби хотілося. Людська діяльність багато знищує природних ресурсів, нищить бездумно свою Землю і може настати незабаром такий час, коли природа стане проти людей, щоб людство задумалось, що наша Земля жива, що вона вимагає до себе кращого ставлення і накаже людей. То щоб цього не сталося, треба вже сьогодні задуматись над своєю діяльність і навчитися жити на планеті в гармонії з природою, не тільки споглядати її красу і користуватись її благами, але й дбати про її цілісність і непорушність. Відчувати її потреби, прислухатись про що співає Земля.

Ліси, луки, річки… Одвічна краса природи. Та чи ж вічна вона? Чи

буде отак і завтра, і через роки, століття? Побоювання ці небезпідставні.

Чимало лиха навколишньому середовищу заподіяно людиною. Вирубані

ліси, затоплені землі, понівечені дерева, забруднені річки і моря… Людина

активно впливає на природу. І вплив цей не завжди бажаний.

Дорогі друзі! Сьогодні ми з вами зібралися для того, щоб поговорити про екологію в нашому рідному краї, про ту небезпеку, яка загрожує Землі, а значить і нам, бо ми з вами на ній живемо.

Всім відомо, що природа на Землі сформувалася до появи людини.

Первісні люди були такою ж частиною природи, як і дикі звірі, а головною їх

проблемою був голод.

І пізніше, щоб не вмерти з голоду, люди навчилися вирощувати хліб

і розводити домашніх тварин. Але їхньою проблемою були інфекційні

хвороби, що розводилися від накопичення сміття і бруду, особливо в містах.

Ще пізніше, щоб зробити своє життя багатшим і зручним, люди стали

змінювати природу, розвивати технічний прогрес, забруднювати все навколо.

Теперішньою проблемою всіх людей на Землі є “екологічні” захворювання природи.

Презентація №2

Природа схожа на організм людини, тільки дуже великий. Як дихальна

система постачає в людський організм кисень, так і ліси збагачують киснем

повітря Землі.

Повітря.

А я — Повітря! Землю обіймаю.

Усю планету! Я повсюди є!

Усе живе я киснем напуваю,

А кисень всім-усім життя дає.

Без мене і хвилинки не прожити

Ні в небі, ні на суші, ні в воді.

Не міг би і комарик полетіти,

Живе все опинилося б в біді.

Хоч я невидиме, та всім потрібне.

Даю життя, тому я чарівне.

Ти не відчуваєш повітря, коли сидиш, лежиш чи стоїш. Але коли швидко їдеш у машині і висунеш руку з вікна, то відразу відчуєш тиск. Невидимий газ, без кольору, без запаху і без смаку. Повітрям насичене усе-усе на Землі.

І якби раптом зникло повітря, то сталася б катастрофа: через кілька секунд вода на Землі закипіла б і випарувалася, а Сонце спалило б усе живе. Воно дає життя всьому та ще й захищає нашу планету від палючих і шкідливих променів Сонця.

А я вірш про Повітря прочитаю.

Повітря і не видно, і не чути,

Але без нього нам не обійтись,

Не можна ні хвилиночки пробути.

Ось ти навколо себе подивись.

Все дихає: листочок і травичка,

Метелик, що над квіткою летить.

І дише рибка й рак, і дише річка...

Повітря треба кожному, щоб жить.

А он несуть вітри хмаринку білу,

Щоб дощик на поля й ліси пролить.

А он у небо пташка полетіла,

А без повітря як вона злетить?

Повітря — це велике диво, діти.

І все життя — це казка чарівна.

І кожній миті треба нам радіти,

Земля казкова і у нас одна.

Поглянувши вгору бачимо, яке блакитне небо? Справді гарно, мов у казці. І чим чистіше повітря, тим воно блакитніше. Але в повітрі є чимало пилу, водяної пари. І тоді небо блідне, стає білуватого кольору. Щоб рости здоровими, нам треба чисте повітря, насичене киснем та ароматом квітів і трав. Треба, щоб у повітря не викидався дим і різні виробничі відходи, не можна палити листя восени, бо дим цей згубно діє на здоров’я людини, не можна довго сидіти в закритому приміщенні, коли там багато людей. Тому і в класі частіше відчиняйте кватирки, щоб дихати свіжим повітрям і бути здоровим.

Дитина .

А я не можу дихати від смогу,

Над нашим містом він давно висить.

А від машин не вийдеш на дорогу

Скажіть мені, як далі дітям жить?

Дитина .

Ще від пожеж усі ліси палають,

І пташка задихнулася, і звір.

Від цього диму й люди всі страждають.

Ми теж загинуть можемо, повір!

Без повітря ми не можемо прожити і кількох хвилин, а від забрудненого повітря хворіють в першу чергу діти. Тому за чистотою повітря треба постійно стежити. Насаджувати дерева і квіти, бо ж давно відомо, що ліс — це легені планети. Тому давайте насаджувати щовесни молоді деревця, прикрашати землю квітами, щоб було чисте і здорове повітря.

. 1.На мелодію пісні” Ой у полі два дубки”

Лісосмуги тут були,

З місяцем в танок ішли.

А тепер тут все пеньки, все пеньки,

І ганяють хижаки.

Зажурилися поля,

Що без захисту земля.

Залишають нам роки, нам роки

Свіжозрубані пеньки.

Люди добрі, поможіть

Ліси наші захистіть.

Бо віднині й навіки, й навіки

Проклянуть нас козаки.

Ой у полі два дубки,

Ой у полі два кленки,

Ой у полі два дубки, два кленки

Залишились ще поки

Як кровоносна система живить всі клітини людського організму, так

криниці, річки, озера і моря несуть воду та поживні речовини до всього

живого на планеті.

З давніх–давен українці шанобливо ставилися до криниць, джерел.

Берегли і леліяли їх, бо добре знали, що вода – то джерело.Та в шаленому ритмі атомної епохи ми по іншому стали дивитись на світ. Усе брали від природи “не чекаючи милостей”, а з віддачею не поспішали.

Наша планета має назву Земля через непорозуміння: на суходіл припадає біля однієї третини її території, а все інше – вода! Правильніше було б її назвати планета ВОДА.

Колись давно в тій воді зародилося життя, а потім живі істоти вийшли на суходіл, пристосувалися до нового середовища. З’явилася людина, виросли поселення, міста, задиміли труби заводів і люди стали помічати, що води стало катастрофічно не вистачати. В це повірити важко. Чи можливо таке? Це на нашій планеті, де майже кожного тижня бувають страшні паводки, коли несподівано розливаються ріки, коли з неба ллється мільйони кубометрів води, коли в цій воді буквально захлинаються люди. Все це так. Але лихо в тому, що вода поширена на нашій планеті нерівномірно – де густо, а де пусто. Роками не випадає жодної краплі опадів у пустелях Африки, Америки, Монголії. А ось ми звикли, що повернувши кран, завжди можемо отримати будь-яку кількість води. Для людини потрібна прісна вода.

ВОДА

А я — Вода! Я на планеті всюди!

Життя буяє, доки є вода.

Живуть рослини і тварини, й люди.

А зникну я — прийде до всіх біда.

Засохне ліс, загинуть море й річка.

Пустеля стане всюди й суховій.

Без кольору і без смаку водичка,

А сила велетня в воді святій.

Як є вода, то й казка оживає.

Зелена вся планета і жива.

Росте травичка, квітка зацвітає.

Це справжній чарівник, а не слова

Так, без води немає життя. Це великий чарівник. Людина і більшість тварин складаються на дві третіх з води, а деякі рослини — на чотири п’ятих. Води на Землі є багато. Вся вода на планеті складає Світовий океан. Вода потрібна всім людям, тваринам і рослинам. Без неї не можна довго прожити. Але треба, щоб вода була чистою, придатною для пиття. У воду потрапляють залишки добрив із полів, що має негативні наслідки.

Проникаючи в підземні шари Землі, азотні сполуки роблять непридатною для життя колодязну воду.

Води на Землі багато, але не всю воду ми можемо використову­вати для своїх потреб. Ріки й озера — ось поки наш головний постачальник. Більше води у морях та океанах, але ця вода не придатна для користу­вання Чому? (Вона солона)

У воді розчиняються всі солі, тверді речовини і навіть газ. Тому воду в довкіллі треба берегти. А як?

* Треба садити на берегах річок і озер дерева: вербу, тополю, горобину. Дерева своїм корінням очищають воду, роблять придатною для вживання. А ще ліси треба насаджувати, розчищати підземні джерельця і малі струмочки, які свої води несуть у великі ріки і моря. Хоча в морях і океанах є багато води, але пити її не можна, бо вона солона. Тому прісну воду треба берегти від забруднення, щоб люди були здорові.

Ви молодці, знаєте, що воду треба берегти від забруднення, а чиста вода врятує довкілля від вимирання. А насадження дерев — це велика і добра справа. Тому треба всім взятися за цю справу і щовесни насаджувати деревця і квіти. А ще не можна розорювати береги річок і озер, щоб з опадами у водойми не потрапляли різні шкідливі речовини.Але нажаль не все так добре.

На мелодію пісні “Тече вода каламутна”

Тече вода каламутна.

Чого ж річка наша смутна?

Я не смутна, а сердита,

Брудна вода була злита.

Брудна вода була злита,

І сміттям цим я забита.

Наші люди забувають,

Що природу не шанують.

Ой природо, рідна мати,

Мусим тебе шанувати.

Вберегти від ока злого,

Щоб служила ти нам довго

Від забрудненої води страждають усі.

Щоб від спеки десь сховатись

Ми до річки йшли купатись

Що це з річкою ?

Вона –непривітна і сумна

Ти ж була колись глибока,

Швидко плинна , світлоока.

Чом же стала каламутна?

Чом плюскочуть хвилі смутно?

Річка.

Як мені не сумувати?

Всі отрутохімікати

Постікали в мою воду,

Зіпсували чисту вроду.

Вже течу між болотами,

Заросла очеретами.

Зникла риба. Навіть раки

Поховались, небораки.

Річка. Чуєте, хтось плаче?

Хлопчик. Хто ти?

Рибка. Я — рибка.

Хлопчик. А чого ти плачеш, Рибко?

Рибка.

Ой, біда! Люди, що це за вода?

Може вам і добре пити

Хімікати в ній усі,

А мені в ній важко жити —

І на дні, і на воді.

Річка.

Я прошу вас, люди мої,

Не скидайте в мене гної.

Бо я жити хочу, як усі,

Щоб щуки були в мені й карасі

Рибка.

Люди, звідки ви взялись?

Люди, трохи совість майте.

Бідну річеньку спасайте!

І вода — це справжнє диво!

Як прожити без води?

З нею ми завжди щасливі,

З нею в нас нема біди.

Є вода — ростуть рослини:

Ліс, сади, рясні поля.

Це чудово для людини,

І радіє вся Земля.

Плавають в водичці діти,

Риби у воді живуть.

Розцвітають в лузі квіти,

І рясні дощі ідуть.

Кругообіг повсякчасно

На Землі вода веде.

Тож з водою всім прекрасно,

І біди нема ніде!

Ми звикли до того, що чистота – основа здоров’я. І нам важко уявити, на що перетворилися б наші міста, якби сміття не вивозилося щоденно. Лавина сміття погрожує поховати міста під собою. Спеціалісти підрахували, якщо сміття не знищувати, то через 10-15 років воно вкриє всю нашу планету шаром товщиною 5м. Не має кращого місця для розведення мух, тарганів, пацюків, мишей, ніж купи побутових відходів. Якщо ви скрізь розкидаєте шматки хліба та інші залишки свого обіду, вас навряд чи назвуть охайною людиною, але ви можете сміливо претендувати на звання кращого друга вищезгаданих істот. Довше за все не розкладаються у землі скло, гума і пластмаса. Для розкладання скла потрібно 2000 років!

- Варварство триває!

Щось не те на Україні,

Щось не все в порядку.

Сади вишневі похилились,

Хрущі давно вже не гудуть,

Лише жуки ті колорадські

Картоплю день і ніч гризуть.

Жайворонки над полями

Більше не співають,

Тільки одні хімікати

Вітри розганяють.

На городах наших

Огірки не родять,

Одні хмари з кислими дощами

Понад нами ходять.

Якою вона буде для нас, жителів, планета Земля? Це залежить від нас з вами. Настав час керуватись у всіх своїх вчинках правилами екологічного гуманізму. Основна його ідея –ми з вами лише частина природи, Космосу, законами і правилами якого ми повинні керуватись у повсякденному житті. Не володарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не царем природи, а її невід’ємною частинкою. Ми повинні турбуватися про природу, що в свою чергу впливає і на наше життя. Прогрес не повинен вкорочувати життя природи і людини. Досить смітників та забрудненої води і повітря.

А зараз проведемо цікавий тест-гру.

ТЕСТ-ГРА

1.Якщо ви не смітите на вулицях — сплесніть у долоні.

2.Якщо ви не спалюєте листя у дворі, дим якого заб­руднює повітря шкідливими речовинами — почухайте но­са!

3.Якщо ви не розбиваєте скляні пляшки, не кидаєте їх
на землю, в травичку, в річку — погладьте себе по голівці!

4. Якщо ви розмовляєте з батьками про екологічні
проблеми села — підніміть дві руки.

5. Якщо болить душа, коли бачите понівечене дерево,
зрубану ялинку, забруднену річку — покладіть руку на
серце.

6. Якщо хочете дружити з природою, жити з нею в зла­годі, красі, мирі — візьміть один одного за руки і підніміть їх вгору!

1-й учень.

Є у сонячній системі Планета, що зветься Земля.

І я вам скажу, що кращої

За неї ніде нема.

2-й учень.

Річки і озера сині,

Гори, ліси, поля —

Серед усіх найкраща —

Планета твоя — Земля.

2-й учень

на білому світі , на чорній землі

Є мова у квітів, є мова в зорі.

Є мова у бджілки , в метелика й клена,

В бузкової гілки, в любистку зеленого.

Є мова в калини, в дрімучого лісу .

Радійте природі!

Любіть ви природу!

Пісня «Мир лугам і полям…»

Дитино, підніми голівку вгору.

Ти бачиш скільки зір там мерехтить?

Серед цього безмежного простору

Ми маєм щастя на Землі прожить.

Земля — планета і найбільше диво,

Не знаємо чи є десь світ такий.

А на Землі так гарно, так красиво.

Наш світ чарівний, дивний і живий...

Весна приходить і Земля квітує,

А літечко плоди дарує нам.

Осіннє диво всіх довкіл чарує,

В зимі приходить час холодним снам.

Землі природа дуже розмаїта,

Є місце змінам, холоду й жарі.

На дві третини вся водою вкрита,

І синє небо кличе нас вгорі.

Така от куля, голуба планета.

Мала планета в Космосі пливе.

Жива Земля, наснага для поета,

Вона жива, бо все на ній — живе.

Живі рослини і живі тварини,

Живі річки, озера і моря.

Є місце для розумної людини

І всім нам світить Сонечко — зоря.

От тільки людям треба це збагнути,

Не оступитися, байдуже не пройти.

Потрібно дуже мудрими нам бути,

Щоб Землю-диво внукам зберегти.

Якщо ви переконані, що треба кожній людині піклуватися про природу, про все живе – простягни руки своїм сусідам і візьми їх за руки.

Давайте ось так, як ви взялися дружньо за руки, ми будемо єдині у прагненні зберегти нашу землю блакитною і зеленою. Ми на своїй планеті не тимчасові мешканці, а мудрі господарі.

Все на землі, все треба берегти –

І птаха й звіра, і оту рослину,

Не чванься тим, що цар природи ти –

Бо врешті, ти його частинка.

Друже мій, люби життя,

Люби людей, природу,

А кривду кинь у забуття,

Як камінь в тиху воду.

(Пісня на мелодію „Мы желаем счастья вам»)

В місті, де кружля сірчистий газ,

Де феноли часто душать нас,

Де хорошу воду

Ждемо вічність ми.

Щоб було нам легко в тяжкий час

Дуже треба кожному із нас

Берегти природу

Всім і повсякчас.

ПРИСПІВ

Ми бажаєм вам завжди:

Чистого повітря і води,

І сонця промені

Хай завжди ідуть сюди.

Ми бажаєм щастя вам

І воно повинно прийти.

Тож рук ви докладіть

І природу збережіть.

Підготувала вчителька початкових класів

Безсмертна Людмила Дмитрівна

Кiлькiсть переглядiв: 1302

Коментарi